а врешті

См. также в других словарях:

• врешті-решт — і уре/шті ре/шт, присл. Те саме, що врешті (уре/шті) …   Український тлумачний словник

• врешті — (уре/шті), присл. 1) Нарешті, наостанку, зрештою. 2) У поєднанні зі сполучником а має значення: а втім, а зрештою …   Український тлумачний словник

• врешті — [ўре/шт і] = урешті присл …   Орфоепічний словник української мови

• врешті — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• врешті-решт — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

• Трагедия Гуты Пеняцкой — Второй мемориал уничтоженным жителям Гуты Пеняцкой. Первый был уничтожен «неустановленными лицами» в 90 х годах ХХ века …   Википедия

• вкінці — (укінці/), присл., розм. Те саме, що врешті; нарешті …   Український тлумачний словник

• карбоксигемоглобінемія — ї, ж. Отруєння чадним газом, що призводить до кисневого голодування і врешті смерті …   Український тлумачний словник

• обатрачувати — ую, уєш, недок. 1) Наймати, вербувати у батраки, наймити. 2) Окручувати боргами, аби боржник врешті пішов у найми, батрачити …   Український тлумачний словник

• строчний — а, е. Прикм. до строка. •• Стро/чний спів церковний багатоголосний спів, що виник у 16 ст. і поширився одночасно з партесним співом, який, врешті, витіснив його з ужитку …   Український тлумачний словник